ХВИЛИ́ТИ, лить, недок., поет. Те саме, що
хвилювати 1. Буря дужче хвилить, Світ весь обійма.
Чайка в небі квилить: — Сили вже нема... (Валентин Бичко,
Срібноліття, 1973, 282).
Хвилі хвилити — нести хвилі; хвилюватися.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 39.