в означеннях
Тлумачення, значення слова «хвиськати»:

ХВИСЬКАТИ, аю, аєш, недок., розм.

1. перех. і неперех., чим, по чому. Бити, ударяти кого-, що-небудь чимсь (перев. гнучким); хльоскати. Хвиськав [Потап] кобилу... Ньо-о! (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 278); Олекса стомлено хвиськає віником по чоботях. Але болото стужавіло, мовби поприкипало до них (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 126);
//  Бити, стьобати (про зарості, чагарник, гілля і т. ін.). — Дід зайшов у таку гущину, що не продереться: ..дерево так і хвиська, а тут і ніч насунулась (Олекса Стороженко, I, 1957, 82); Денис ішов помацки, находячи ногами знайому вузеньку стежку, розхиляючи гілля руками, заплющившися, щоб хоч по очах не хвиськало вітами (Борис Грінченко, II, 1963, 252);
//  неперех., перен. Те саме, що пирхати 2. Вона Ліні навіть нотацію по-дружньому прочитала: — Ти, дівчино, на батька не дуже хвиськай. Кажуть, ти ледве не відцуралась його? Був уже один час, коли діти батьків зрікались... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 264).

2. неперех. Те саме, що цьвохкати 2. Ватя.. задумалась.. «Он пастушки женуть корови до води; біжать, хвиськають батіжками, неначе граються» (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 85); Може, ото й вона: іде помалу, хвиськає лозинкою (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 181); Мить передихнувши.., поповзли [розвідники] далі з новою силою. На гул, на світло ракет, що все ближче розпліскується над ними, під вихровище куль, що хвиськають, сичать назустріч (Олесь Гончар, Людина.., 1960, 242).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 42.

Коментарі (0)