ХВИСЬНУТИ і ХВИСНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., чим, по чому, розм. Однокр. до хвиськати. Лейба хвиснув батіжком по коневі й поїхав вулицею (Нечуй-Левицький, II, 1956, 85); * Образно. В'їдливий сміх, як бстогом, хвисьнув Кузьминчука (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 128).