ХИБА́ТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. перех. Рухати що-небудь з боку на бік або згори вниз; гойдати, хитати.
2. неперех. Не триматися на місці, гойдатися, хитатися. Полиця хибає — вже не стоїть (Словник Грінченка).
ХИБА́ТИ, аю, аєш, недок., розм.
1. перех. Рухати що-небудь з боку на бік або згори вниз; гойдати, хитати.
2. неперех. Не триматися на місці, гойдатися, хитатися. Полиця хибає — вже не стоїть (Словник Грінченка).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 51.