ХИБНУ́ТИСЯ, нуся, нешся, док., розм. Однокр. до хибатися. Сідав [Славко] на ослін і передовсім намагався вдержати рівновагу, бо безногий ослін хилитався. Легко можна було хибнутися та й разом з ослоном упасти на землю (Лесь Мартович, Тв., 1954, 229); Пливе човен, води повен, коли б не хибнувся (Словник Грінченка).