в означеннях
Тлумачення, значення слова «хибний»:

ХИ́БНИЙ, а, е. Який містить хиби (у 1 знач.), з хибами: неправильний, помилковий. Та і в наші дні серед радянських учених ще трапляються етнографи, які виступають із цілком хибним запевненням, ніби справжнім носієм національної культури є тільки село (Максим Рильський, III, 1956, 162); Хибні позиції Драгоманова в питаннях літературних, естетичних, в питанні національному були зумовлені його світоглядом (Історія української літератури, I, 1954, 358).
Хибний крок — неправильний, необачний вчинок, дія, рішення. Воронцов знав і те, що кожен його непродуманий наказ, кожен його хибний крок, навіть хибний жест обернеться чиєюсь кров'ю тут, під чужою дамбою, обернеться сиротами і вдовами там, на Батьківщині (Олесь Гончар, III, 1959, 366).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 52.

Коментарі (0)