в означеннях
Тлумачення, значення слова «хиляти»:
Рими України: словник рим

ХИЛЯ́ТИ, яю, яєш, недок., розм.

1. перех. Колихати, хитати, гойдати. Та вітер повіває, билину хиляє (Павло Чубинський, V, 1874, 208); В садочку вітоньки гне буря, хиляє, Листки рве так ніжні, слабі так, мов ти, І квіти нещадно зриває (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 207);
//  Нагинати, опускати. Тільки ж мені пари, що дівчина Галя. По саду гуляла, вишеньки хиляла, ягідки зірвала, в пучечки зв'язала (Українські народні пісні, 1, 1964, 160);  * Образно. Голови недоля вниз хиляє (Іван Франко, X, 1954, 61).
Сон хиляє кого — те саме, що Сон хилить (див. хилити). Сон хиляє її, а з саду доноситься регіт (Панас Мирний, III, 1954, 150); Вона вже кілька ночей спала дуже потроху і тепер почувала, що сон так і хиляє її: от-от упаде й засне на вулиці (Борис Грінченко, II, 1963, 274).

2. перех. і неперех., перен. Те саме, що хилити 3. — Та й добра ж у вас слив'янка! Така смачна, що я, мабуть, не швидко оце вирвусь з вашої хати, — сказав Млинковський, хиляючи наливку (Нечуй-Левицький, III, 1956, 186); — Був тут.. один молоденький, личко біле, ручки маленькі, як у панянки, і червонів чуть що завжди як панянка; до горілки не міг навернутись. А якби ви побачили, як через півроку хиляв!.. (Степан Васильченко, Незібрані твори, 1941, 170); Льотчики жартували, співали пісень, старші навіть потроху хиляли із заповітних фляжок (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 16).

3. неперех. Вештатися, тинятися. Чорною марою тиняється вона по тому сліду, хиляє то направо, то наліво, куди він поверне (Панас Мирний, IV, 1955, 305).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 57.

Коментарі (0)