в означеннях
Тлумачення, значення слова «хирлявий»:

ХИРЛЯ́ВИЙ, а, е. Те саме, що хирний. Ще вранці на партійно-комсомольських зборах він був якийсь збляклий і начебто кволий, хирлявий після перенесеної хвороби. Тепер же він ступав пругко, бадьоро (Олесь Гончар, III, 1959, 103); Згадав, як він захопився літературою нового життя та як учив елементарної грамоти свою хирляву небіжку-дружину... (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 16); За плугом дріботів маленький, хирлявий Охрім з обмотаною рушником шиєю, хрипів, повиснувши на чепігах (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 10); Теля було — шкода дивитись.. Мізерне, хирляве, сліпе на одне око (Олесь Донченко, VI, 1957, 143); Семен Микитович квапливо увійшов у свою кімнату, затінену хирлявою зеленню хатніх рослин (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 163); За вікном тихо шуміли хирляві, посаджені весною, а тому передчасно пожовклі липи (Юрій Збанацький, Курилові о-ви, 1963, 111);
//  у знач. ім. хирляві, вих, мн. Фізично немічні, безсилі люди. — Хіба ж ви не знаєте, що на мужицьких ужитках хирляві та кволі вимирають, наче мухи восени (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 381);
//  Який перебуває в стані занепаду. Ще донедавна містечко виглядало хирлявим тимчасовим селищем, закинутим долею, серед якого височіло над низькими будівлями кілька пошарпаних кам'яниць (Олесь Досвітній, Вибр., 1959, 297);
//  Слабкий, ледве помітний. З комина сотався вгору хирлявий димок, мабуть, господиня готувала на обід (Євген Гуцало, З горіха.., 1967, 49).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 60.

Коментарі (0)