в означеннях
Тлумачення, значення слова «хист»:

ХИСТ, у, чол.

1. Уміння що-небудь робити, поводити себе певним чином; здібності. А в городі бузина, на їй листу нема — Не цілуй, не милуй, коли хисту нема (Павло Чубинський, V, 1874, 9); З нагоди Щуриного приходу куховар мінометників Гриша жарив і шкварив різні делікатеси, на які тільки вистачало у нього хисту (Олесь Гончар, III, 1959, 200); Гордій заклопотано прикладав увесь свій хист господаря, щоб бути корисним бабусі (Олександр Копиленко, Вибр., 1948, 240); Із ремісничого недавно, А скільки хисту в їх руках! (Любов Забашта, Нові береги, 1950, 95);
//  Надзвичайний природний дар, високий ступінь обдарованості; талант. Треба пам'ятати, що письменників у зародку і письменників з великим хистом в народі більше, ніж.. спершу здається (Степан Васильченко, IV, 1960, 59); Відомо, як Леся Українка гартувала свій мужній хист, своє разюче слово в чистому полум'ї творчості Пушкіна і Чернишевського (Микола Бажан, Наша.. Москва, 1951, 33); Крім краси, гадала Марина, для кіноактриси потрібен ще хист, талант; може, він у неї і є, та як його виявити? (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 149);
//  до чого. Природний нахил, потяг до чого-небудь. Хороше обличчя, люб'язна розмова, перевита жартами, хист до танців — все се було за нього, все слугувало йому на користь (Панас Мирний, III, 1954, 190); Що Каргат має якийсь хист до.. науки, — це Валентин Модестович ладен був припустити (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 26); Біля Варвариного станка пристояв [Мануйло], задивившись, як стриже. — Хист у тебе, Варваро, до цього діла... (Олесь Гончар, Таврія, 1952, 159); Маляр упевнився, що у Тараса Григоровича є хист до малювання, і погодився його вчити, але вимагав панського на це дозволу (Життя і творчість Т. Г. Шевченка, 1959, 10).
Тобі (вам і т. ін.) не хист, з інфін. — ти нездатен, не з твоїми здібностями. — Тобі не хист з Енеєм биться, Не хист з Лавинієй [Лавинією] любиться, Ти, бачу, здатний бить собак (Іван Котляревський, I, 1952, 214).

2. діал. Огорожа, захисток. Вітрюга такий, що аж хист вириває з землі навкруг пасіки (Словник Грінченка).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 60.

Коментарі (0)