ХИТРЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до хитрий. Людина [Андрій Маркович] занадто практична, ретельно акуратна, хитренька; до всього допитливий (Степан Васильченко, II, 1959, 78); Сашко «спить».. На мить у Килини хитренька усмішка згасла в очах (Андрій Головко, I, 1957, 346).