Словник української мови

ХИ́ТРІСТЬ, рості, жін. Властивість за значенням хитрий. На панську мудрість мужицька хитрість (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 118); Її покинули дві прикмети, які, здавалося, становили природні компоненти її крові: хитрість і блискавичність орієнтації в будь-якій ситуації (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 402); Бояринов знав цю хитрість, розраховану на те, щоб створити паніку на кораблі, і не зважав на неї (Дмитро Ткач, Моряки, 1948, 43); Журба журбою, а жива людина має думати про живе; де жити правдою, а де й хитрістю (Михайло Стельмах, II, 1962, 234); Голда поглядала на капітана з недовірою. Чи не криється за. його доброзичливою поведінкою і солодкими словами якась підступна хитрість? (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 79); Маленька хитрість удалась: узявши лист та нагадавши про вечерю, мати одразу ж вийшла з кімнати (Андрій Головко, II, 1957, 582).
 Воєнна хитрість — дії, спрямовані на те, щоб ввести в оману ворога, дезорієнтувати його. Тільки обмежені й тупі люди гадають, що війна це, перш за все, гвинтівка, націлена в серце ворога. Воєнна хитрість і уміння ввести в оману — ось головне (Сава Голованівський, Тополя.., 1965, 225); Зловісна поява невідомих кораблів у барвінковій синяві затоки і несподіваний обстріл запущеного, поруйнованого війною порту Хорли — це була тільки демонстрація, воєнна хитрість підступного ворога (Олесь Гончар, II, 1959, 272); Піти на хитрість див. піти; Пускатися (пуститися) на хитрість — те саме, що Пускатися (пуститися) на хитрощі (див. хитрощі). І розказала [Юнона] їй свій страх; Веліла швидше умудриться, На всякі хитрості пуститься, Щоб брата не строщили в прах (Іван Котляревський, I, 1952, 282); Яка [ж] це хитрість? — зовсім просто, нічого хитрого. [Начальник штабу:] Дивіться, як вони [гітлерівці] рухаються, дуже хитро. [Огнєв:] Яка ж це хитрість? Це ж дитяче белькотіння, а не хитрість (Олександр Корнійчук, II, 1955, 43).