в означеннях
Тлумачення, значення слова «хитро»:

ХИТРО. Присл. до хитрий. [Мотронька:] Ти ж казав, Максиме, як то хитро викрутив у городі землю Ахтительний. Я думала, чию, а воно, виходить, нашу... (Микола Куліш, П'єси, 1960, 85); Колись гарний, з палкими очима молодий хлопець дивився тепер хитро, ходив з заокругленим животом (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 40); Табунець горобців сів на траві і весело, хитро зацвірінчав (Максим Рильський, Бабине літо, 1967, 46); — Так будемо бити Казимірку з Федьком? — поспішає запитати Сьомка.. Але Васько з Васютою вже цього не чують. Вони хитро переморгуються (Юрій Смолич, II, 1958, 55); Біжучи вгору сходами, мав Панько велику радість, що не зрадив громаду та й так хитро втік від напасті (Лесь Мартович, Тв., 1954, 165); Особливо хитро діють підпільники на миронівському депо (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 13); Стоїть [дівчина], як справдішня квітка — рожева, чорноока, на голові хитро вив'язана шовкова хустина, на ногах — нові черевички (Степан Васильченко, II, 1959, 41);
//  у знач. присудк. сл. — Ха... ха... ха... — неприємно зареготався німець, — це мені подобається! Хитро й дешево! (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 21).
Хитро-мудро та невеликим (недорогим) коштом див. кошти.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 65.

Коментарі (0)

ХИТРО... Перша частина складних слів, що відповідає слову хитрий, напр.: хитромудрий, хитроокий і т. ін.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 65.

Коментарі (0)