в означеннях
Тлумачення, значення слова «хитромудрий»:

ХИТРОМУ́ДРИЙ, а, е.

1. Який відзначається хитрим, винахідливим розумом, умінням виходити з будь-якого становища. Замість башти на ньому [танку] ребристо здіймається щось схоже на кран, Ліна пізніше дізнається, що це хтось хитромудрий, пристосовуючи танк до мирного життя, дійсно, скинув з нього башту і натомість встановив звичайний робочий кран, яким під час ремонту можна піднімати найважчі двигуни... (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 184); На той час уже вмерла Рогніда, а в Новгороді хитромудрі Добрині вкоротили віку слабодухому Вишеславу (Павло Загребельний, Диво, 1968, 217).

2. Дуже складний; мудрований. Його розумовий апарат не був удосконалений, щоб розплутувати якісь хитромудрі вузли (Леонід Смілянський, Зустрічі, 1936, 107); Під куполом [цирку] над головою нерухомо висіли блискучі трапеції, якісь хитромудрі механізми, таємниця яких розкривається глядачам лише під час вистави (Дмитро Ткач, Арена, 1960, 103); На них [мишей] вигадано хитромудрі пастки й мишоловки (Юрій Яновський, I, 1954, 109); У Ібрагіма.. готувалися до весілля. Два дні смажили, пекли і варили хитромудрі страви і ласощі (Зінаїда Тулуб, Людолови, II, 1957, 53); Дивлячись на матч, переконуєшся, що майстерність футболу дійшла в нас до надзвичайної висоти, до мистецтва — такі інтересні, складні й хитромудрі розігруються на зеленому полі комбінації, ситуації і т. ін. (Остап Вишня, I, 1956, 406);
//  Який відзначається витіюватістю, незвичністю. Я уважно розглядав незнайомий почерк. Акуратно, рівно і чітко, з хитромудрим плетивом в'язався рядок за рядком (Юрій Збанацький, Ліс. красуня, 1955, 77); Він морщив лоб, вигадуючи хитромудрі слова і речення, щоб передати висловлену думку, кілька разів перечитував написане і знову починав писати (Михайло Чабанівський, Балканська весна, 1960, 69).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 66.

Коментарі (0)