в означеннях
Тлумачення, значення слова «хитрун»:

ХИТРУ́Н, а, чол., розм. Той, хто вміє хитрувати. Улесливий банкір чимсь нагадував йому хитруна Гослена (Натан Рибак, Помилка.., 1956, 37); — О, та ви хитрун! Не повірю ж я, що ви такий наївний.. Ви просто викликаєте мене на одвертість, за яку потім мені, можливо, довелось би червоніти (Андрій Головко, II, 1957, 565); — Зоотехнік, здається, не така-то вже спритна людина, щоб воловодитися з нашим хитруном (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 36).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 67.

Коментарі (0)