в означеннях
Тлумачення, значення слова «хитрувати»:

ХИТРУВА́ТИ, ую, уєш, недок.

1. Виявляти хитрощі. Китаєць хитрував: удавав із себе кволого й знеможеного, тільки захищався, не нападаючи, і все хотів опинитися близько до мене, щоб пустити в діло ножа (Юрій Яновський, II, 1958, 155); — Так поїдем до батька Палилюльки? — Правду сказати, і сам не знаю, що робити. Нюхом чую: хитрує батько; отаманує в кількох селах і вичікує, а чия зверху буде (Михайло Стельмах, II, 1962, 83); — Я багато хитрував, здобуваючи запрошення на концерт (Вадим Собко, Запорука.., 1952, 163); Він заводив знайомства, менжував і хитрував, аби тільки його бійці були добре нагодовані, зразково споряджені, вдосталь постачені боєприпасами (Олесь Гончар, III, 1959, 187).

2. Міркувати над чим-небудь у пошуках нового, незвичайного; мудрувати. На тичках виноград висить, Густесенько, аж тички нахиляє.. Та от біда яка: відкіль вона [Лисиця] не гляне, Де не зопнеться — не достане; Облизує роток — Хоч би десяток ягідок. — Бач, — каже, — люди як хитрують (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 138); Вони [штабісти] на все були готові У цей тривожний, грізний час, На все, що скаже тільки він [Фрунзе], — Чи хитрувати ніч над планом, Чи віч-на-віч з ворожим станом Зустрітися (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 306).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 67.

Коментарі (0)