в означеннях
Тлумачення, значення слова «хижка»:

ХИ́ЖКА, и, жін. Зменш.-пестл. до хижа. Мелашка вавешталась по хаті, зняла з кілків ночви, винесла в сіни й пішла в хижку за борошном (Нечуй-Левицький, II, 1956, 320); Мати поставила на столі борщ, пішла в хижку і дістала з бодні велику четвертину сала (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 135); Комендантова кімната була аж у кінці коридора на першому поверсі. Власне, й не кімната, а така собі чотирикутна хижка, одну з стін якої займало велике вікно (Павло Загребельний, Спека, 1961, 7); Жила удова з дітьми у хатці, — навіть би й хаткою узивати не годилося — хижкою (Марко Вовчок, I, 1955, 288); [Мавка:] Курінь поставите? [Лукаш:] Ні, може, хижку, а може, й цілу хату (Леся Українка, III, 1952, 202); Збереглись від минулого тільки окремі ветхі хижки та буйні вишневі і яблуневі сади (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 99); Ліворуч від гавані під зеленим віттям папайї.. на березі тихої лагуни причаїлося кілька критих банановим і пальмовим гіллям хижок (Знання та праця, 2, 1966, 19); Земляночку викопав Марко під самим дубом, і його коріння розходилось, неначе крокви і лати, і підпирало землю; з дупла проходила оддушина і освіщала [освітлювала] підземну хижку (Олекса Стороженко, I, 1957, 390);
//  Прибудова в житловому будинку. Біля хижки (він сам прибудовував ту хижку до.. стіни будинку, сам укривав її шифером) незнайомий чоловік.. рубав дрова (Петро Дорошко, Не повтори.., 1968, 138).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, . — Стор. 54.

Коментарі (0)