в означеннях
Тлумачення, значення слова «кібець»:

КІ́БЕЦЬ, бця, чол. (Falco apivorus). Хижий корисний птах родини соколових, переважно з сірим або рудим пір'ям. Здалека чується — клекоче орел, лопотить своїм носом бушель, сова стогне божевільним реготом, кряче ворон, а кібці.. в'ються понад гіллям (Панас Мирний, III, 1954, 293); Навколо самі птахи. Он кібець поніс у пазурах мишеня (Леонід Юхвід, Оля, 1959, 154);  * У порівняннях. На його обличчі вирізнився гострий, мов у кібця, ніс (Юрій Бедзик, Вогонь.., 1960, 111).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 158.

Коментарі (0)