в означеннях
Тлумачення, значення слова «кінцівка»:

КІНЦІ́ВКА, и, жін.

1. Графічна прикраса в кінці книжки, розділу тощо. Самобутні художники.. дали багато тисяч оригінальних малюнків для оформлення книг — для обкладинок, форзаців, заставок, кінцівок (Іван І. Волошин, Дні.., 1958, 13).

2. Завершальна частина якого-небудь твору. Менше дався Дмитеркові переклад блискучої кінцівки поеми [«Хорошо» В. Маяковського] (Максим Рильський, III, 1956, 117); До деяких казок додані кінцівки, в яких переосмислюється ідейний зміст дореволюційних творів (Народна творчість та етнографія, 1, 1963, 13).

3. У людини й тварин — частина тіла, що служить головним чином для пересування або схоплювання (нога, рука й т. ін.). Новонароджений відрізняється від дорослого відносно більшою головою, більшим тулубом і короткими кінцівками (Шкільна гігієна, 1954, 39); Шкутильгали на милицях солдати в жовтих халатах, гріючи свої покалічені кінцівки на щедрому сонці (Петро Панч, ї, 1956, 46).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 167.

Коментарі (0)