в означеннях
Тлумачення, значення слова «кінець»:

КІНЕЦЬ 1, нця, чол.

1. Крайній пункт, межа протяглості предмета, площини тощо, а також те, що прилягає до такого пункту, межі; протилежне початок. В кінці села, коло самої Раставиці, стояла хата старого Петра Джері (Нечуй-Левицький, II, 1956, 168); Він просить у Хаєцького ножа, щоб зачищати кінці кабеля (Олесь Гончар, І, 1954, 50);
//  Остання, завершальна частина якогось твору, книжки тощо. Дуже жалкую я, що не маю кінця Вашої книжки «В поті чола» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 116).
В обидва кінці — туди й назад. — Скільки ж це буде верстов? — запитав Григорія наш дід Семен.. — А хто їх там лічив, — стримано відповів мандрівник.. — Кажуть, двадцять тисяч в обидва кінці? (Олександр Довженко, I, 1958, 77); В усіх кінцях чого — всюди, скрізь; Доходити (дійти) [до] кінця див. доходити; Зводити (звести, зв'язувати) кінці [з кінцями]: а) узгоджувати різні частини, сторони якої-небудь справи. Інший заведе-заведе, так що ну; та не зведе кінців, та тільки вже мовчки гарчить на других (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 248); [Бондар:] Ви ж самі не можете звести кінці з кінцями у цих папірцях (Микола Зарудний, Антеї, 1961, 40); б) ледве справлятися з нестатками. Усіх людей ділив [Григорій] на багачів, злидарів і тих, що сяк-так крутяться на землі, зводячи кінці з кінцями (Михайло Стельмах, Хліб.., 1959, 236); З (із) кінця в кінець; Від кінця до кінця — з одного краю в інший. Він ще раз проходить його [двір] од кінця до кінця, самотній і безпомічний (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 19); З гір, із далеких лісів ринуть в долину вітри, шарпаються з кінця в кінець (Петро Колесник, На фронті.., 1959, 194); Знайти кінець див. знаходити; З різних (усіх і т. ін.) кінців — з різних (усіх і т. ін.) боків, сторін; звідусіль. Дзвін загудів. По дворі почали мигтіти ченці молоді, як мухи, зо всіх кінців (Марко Вовчок, VI, 1956, 253); Кінців не знайти — ні про що не дізнатися; Кінці [з кінцями] не сходяться (не зійшлися): а) важко справлятися комусь із труднощами, нестатками; не йде справа на лад. Мене дуже тягне на різдво поїхати на Русь, та якось не сходяться кінці. Треба сидіти та вчитися (Василь Стефаник, III, 1954, 28); б) немає узгодженості, відповідності між різними частинами, сторонами якої-небудь справи. — Ти ж., комору в порядку передав? — Та трохи не зійшлися кінці з кінцями. Нестачу я завтра ж донесу (Михайло Стельмах, Правда.., 1961, 322); Кінці [з кінцями] сходяться (зійшлися): а) щось робиться, здійснюється так, як належить; б) є узгодженість, відповідність між різними частинами, сторонами якої-небудь справи; Кінці знайти — дізнатися про що-небудь. [Оксана:] Артем зміг би кінці знайти (Олександр Корнійчук, II, 1955, 131); Кінці [у воду] ховати (заховати і т. ін.) — не залишати ніяких слідів злочину, вчинку. — Мені поперед усього треба людей розумних, .. кованих на всі чотири ноги ..Щоб уміли робити моїм іменем.. і ховати кінці в воду... (Іван Франко, VI, 1951, 358); На кінці язика є (знаходиться і т. ін.) що в кого, рідко кому: а) хтось завжди швидко, без труднощів дає відповідь на що-небудь; б) хтось має велике бажання що-небудь сказати. По розпалених обличчях молдуван видко було, що якась цікава новина свербить їм на кінці язика (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 193); На (у) всі (різні) кінці — на (у) всі (різні) боки, сторони. У нас зійшло вже сонце, його вогні ми шлем на всі кінці... (Володимир Сосюра, I, 1957, 479); Вершники на момент круто збили коней і потім з тваринним криком кинулись у різні кінці (Петро Панч, В дорозі, 1959, 36); Не з того кінця робити (починати й т. ін.) що — не так, як треба робити, починати тощо; Палиця з двома кінцями; Палиця на два кінці; У палиці два кінці — якийсь захід може повернутися злом і проти того, хто його починає.

2. Останній момент чого-небудь, що відбувається в часі, а також час, пов'язаний із цим моментом. В кінці літа Тасю одвезено до школи (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 321); Кінець дня минув у напруженій роботі (Микола Трублаїні, II, 1955, 274);
//  Завершення, закінчення чого-небудь. Кінець діло хвалить (Номис, 1864, № 10005); [Степан:] Бачу, дружбі нашій кінець (Олександр Корнійчук, II, 1955, 120).
Від (з) початку до кінця — повністю, цілком. Заграти [«Крейцерову сонату»] цілу, з початку до кінця, ..їй не під силу (Леся Українка, V, 1956, 221); Віднині й до [кінця] віку див. віднині; Доводити (довести) до кінця див. доводити; Доїхати кінця див. доїжджати; І ділу кінець — що-небудь закінчено; і все. Проковтнув би його [вареник], та й кінець ділу; так гріх, піст зайшов (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 110); Класти (покласти) кінець див. класти; Під кінець чого — під час закінчення чого-небудь. Так пройшло кілька репетицій і під кінець їх Настя робила часом більше помилок, ніж впочатку [спочатку] (Леся Українка, III, 1952, 585).

3. перен., розм. Смерть, загибель. — Тож він завтра із другою Піде під вінець... А я собі під водою Знайду вже кінець! (Леся Українка, I, 1951, 325); Зворушення, прощання і подорож прискорили його кінець (Ольга Кобилянська, III, 1956, 306); І океанів тих немає, Щоб вірні роз'єднать серця... Тому й сичиш ти, люта зграє, Свого чекаючи кінця (Максим Рильський, Мости, 1948, 53). Боротися до кінця — боротися до останньої хвилини життя. В неї [Ясногорської] ще залишається найвища святиня — рідний народ. Це так багато, що заради цього варто жити й боротись до кінця (Олесь Гончар, III, 1959, 190); Кінець світу — за християнським віровченням і народним повір'ям, загибель світу. — Ото чули — отець Павло вичитував з євангелія, що кінець світу скоро (Василь Еллан, II, 1958, 7).

4. мор. Мотузка, канат для причалювання суден. На кормі стояв з приготовленим кінцем сам боцман (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 271).
Віддавати (віддати) кінці див. віддавати.
Без кінця; Без кінця-краю; Без кінця й краю: а) дуже далеко, безконечно. В голові була одна думка, одне бажання, щоб ця дорога розтяглася без кінця-краю... (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 250); б) дуже довго. Ніяково було сидіти «в гостях» без кінця (Леся Українка, V, 1956, 361); в) безперервно, весь час. Лиш в коридорі вартового лунають кроки без кінця (Володимир Сосюра, II, 1958, 402); г) дуже велика кількість; безліч. Нижче летіли і крутились чорногузи, качки і.. різного дрібного птаства без кінця й краю (Олександр Довженко, I, 1958, 173); До кінця — цілком, повністю. Щоб Вас [В. М Гнатюка] до кінця розсердити, то попрохаю ще вислати 1 пр. «Кобзаря» Шевченка (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 289); Зробити кінець див. зробити; Кінець кінцем — у кінцевому підсумку, нарешті. Трудом ми все на світі робим, Трудом живем, кінець кінцем! (Іван Нехода, Ми живемо.., 1960, 95); Немає (не буде, не було, не видно і т. ін.) кінця (кінця-краю, ні кінця ні краю) чому: а) щось дуже далеко простягнулося. Здавалось, плавням нема кінця-краю (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 360); б) щось дуже довго триває. — Припиняйте позачергові дебати, бо не буде їм ні кінця ні краю (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 175); в) безліч кого-, чого-небудь. Сім днів вони не їли й відбивають атаки люті ворогів.., а ворогам кінця немає (Володимир Сосюра, II, 1958, 438)

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 163.

Коментарі (0)

КІНЕЦЬ 2, прийм., розм. На краю. Балаш з Кайдашем посідали кінець стола і почали розмовляти (Нечуй-Левицький, II, 1956, 319); Давид ще довго сидів кінець стола і щось швидко натхненно писав (Андрій Головко, II, 1957, 136).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 164.

Коментарі (0)