в означеннях
Тлумачення, значення слова «кінний»:

КІ́ННИЙ, а, е.

1. Якому надають руху коні. На невеликих ділянках картоплю можна садити квадратно-гніздовим способом під кінний плуг (Картопля, 1957, 83); У Буенос-Айресі є всі види міського транспорту — метро, трамваї, автобуси, тролейбуси, таксі і навіть кінні карети (Любомир Дмитерко, Там, де сяє.., 1957, 65);
//  Пов'язаний з їздою на конях. Програма змагань з кінного спорту дуже різноманітна (Спорт на Україні, 1958, 78).

2. Який складається з вершників. Стояло військо тут зальотне, Волове, кінне і піхотне (Іван Котляревський, I, 1952, 171); Командир полку послав кінну розвідку далеко ліворуч і праворуч від дороги (Олесь Гончар, III, 1959, 95).

3. у знач. ім. кінний, ного, чол., рідко. Те саме, що вершник 1. Зібрав [Турн] і кінних, і піхотних І всіх для битви шиковав [шикував] (Іван Котляревський, I, 1952, 214); Степовим шляхом тікають пани, чоловіки, жінки, старі, обозні, кінні, піші (Олександр Довженко, I, 1958, 240).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 164.

Коментарі (0)