КІ́НСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до кінь 1. Тільки іскра
з-під копит кінських сипнула та й з очей зникли [Кармель
з товаришами] (Марко Вовчок, I, 1955, 360); Йому здалека
відповідало кінське іржання (Олесь Донченко, II, 1956, 47);
Кінський табун;
// Власт. коневі, коням. Коні бігли клусом.
Пахло збіжжям, кінським потом, дорожньою пилюкою,
полями (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 34);
// Такий, як у коня.
Пив він, зажмуривши очі, великими кінськими ковтками
(Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 320);
// Признач. для коней. В лице
вдарило теплим духом кінського стійла (Григорій Тютюнник, Вир,
1964, 27); Кінська збруя (упряж).
Кінський двір — приміщення для коней; стайня;
Кінський ярмарок; Кінська торговиця — місце, де
торгують кіньми.
▲ Кінська сила — одиниця потужності, що дорівнює
75 кілограмометрам на секунду, або 0,736 кіловат.
Наші конструктори працюють над створенням
гусеничного трактора потужністю 150 кінських сил (Комуніст України, 2, 1967, 51); Кінський завод — спеціальне
господарство для розведення породистих, племінних коней.
— У вас спеціальні кінські заводи є, чи коней до кавалерії
постачають різні люди? (Юрій Яновський, II, 1958, 114).
2. Те саме, що кінний 1. За вербами заторохтів
кінський візок (Нечуй-Левицький, II, 1956, 279); Кінська тяга;
Кінські граблі;
// Пов'язаний з їздою на конях. — Іподром
[з літака], де кінські перегони неділями
влаштовуються, — ..не широкий шлях, а кинутий на зеленім килимі
мотузок... (Остап Вишня, I, 1956, 208).
3. Уживається як складова частина деяких ботанічних назв. Кінський щавель, зруділий на сонці, куривсь брунатним димом (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 215); По берегах і корчах.. кінської м'яти вигрівалися жаби і скакали з плюскотом у воду (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 142); Серед високобілкових культур важливе місце займає кінський біб (Колгоспник України, 3, 1961, 22); Кінський зуб; Кінський каштан.