в означеннях
Тлумачення, значення слова «кірка»:

КІ́РКА, и, жін.

1. Верхній затверділий шар чого-небудь; кора (у 2 знач.). Мчить олень, але провалюється під ним блискуча кірка — і грузне він у глибокому снігу (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 356); Щоб виміряти температуру розтопленої лави, вчені стрибнули на застиглу кірку лави і, пливучи на ній, робили спостереження (Наука і життя, 6, 1958, 57).

2. Зменш. до кора 1. Первинна покривна тканина з ростом та розвитком рослин замінюється вторинною — корком, а ще пізніше кіркою (Практикум з анатомії рослин, 1955, 56).

3. діал. Кориця (у 2 знач.). Триста років тому в Європу було завезено кірку хінного дерева (Михайло Чабанівський, Стоїть явір.., 1959, 23).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 168.

Коментарі (0)