в означеннях
Тлумачення, значення слова «ківер»:

КІ́ВЕР, а, чол. У європейських арміях XVIII — XIX ст. — військовий головний убір із твердої шкіри. Муштра замучує: ходиш і ходиш, витягнувши носки, та щоб ківер на голові не хитнувся, наче він не на голові в тебе, а в землю вкопаний (Панас Кочура, Золота грамота, 1960, 99);  * У порівняннях. Клобук стримів на його голові, неначе великий ківер на солдатові за часів Миколи I (Нечуй-Левицький, III, 1956, 371).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 158.

Коментарі (0)