в означеннях
Тлумачення, значення слова «кларнет»:

КЛАРНЕ́Т, а, чол. Духовий музичний інструмент, що має форму циліндричної трубки з клапанами у вигляді ґудзиків і з невеликим розтрубом на кінці. Голосно покотилися тонкі та різучі вигуки флейт та кларнетів (Панас Мирний, III, 1954, 263); Кримов хутко й фасонно пробіг пальцями по ґудзиках кларнета (Іван Микитенко, II, 1957, 538).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 174.

Коментарі (0)