КЛАС, у, чол.
1. Сукупність предметів, явищ, що мають
спільні ознаки, однакові якості; розряд, підрозділ.
Усі вантажі, що перевозяться автомобільним
транспортом, поділяються на класи й категорії (Доценко та ін., Автомобіль, 1957,
311);
// Одна з великих природних груп у систематиці
рослин і тварин. Клас птахів об'єднує тварин, у яких
передні кінцівки перетворені на крила (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 122);
// лог. Сукупність однорідних предметів чи явищ із
спільними істотними ознаками;
// Сукупність цифр
трьох сусідніх розрядів числа; підрозділ числа;
//
Розряд суден транспортного флоту залежно від типу будови,
обладнання, завдань, для яких він призначений, і т. ін.
Клас міноносців;
// Тип пасажирських залізничних
вагонів чи кают на пароплавах залежно від вигод для
пасажирів. За хвилину Софія вже стояла у вікні вагона
першого класу (Леся Українка, III, 1952, 507); Серед інших у
Порт-Саїді до другого класу сіло двоє мужчин (Юрій Смолич, Прекрасні
катастрофи, 1956, 298).
2. «Класами називаються великі групи людей, які
розрізняються за їх місцем в історично визначеній
системі суспільного виробництва, за їх відношенням
(здебільшого закріпленим і оформленим у законах) до
засобів виробництва, за їх роллю в суспільній організації
праці, а, значить, за способами одержання і розмірами
тієї частки суспільного багатства, яка є в їх
розпорядженні Класи, це такі групи людей, з яких одна може
собі привласнювати працю другої, внаслідок
відмінності їх місця в певному укладі суспільного
господарства» (Ленін, 29, 1951, 374). Ліквідація куркульства як
класу і колективізація — події надзвичайної політичної
ваги (Олександр Довженко, I, 1958, 23);
// заст. Суспільний стан.
Уважається добрим тоном писати тільки про бояр,
князів, з життя вищих класів (Михайло Коцюбинський, III, 1956,
30).
3. Підрозділ початкової, середньої школи або
гімназії, що охоплює учнів одного року навчання та
однакового рівня знань; група (у 4 знач.). [Женя:] Я
лінувалася вчитись, і мене не перевели у другий клас (Марко Кропивницький,
II, 1958, 406); Вона колись ходила до нашої гімназії;
я тоді була в третьому класі (Леся Українка, III, 1952, 582);
Школярочка іде у перший клас. Настав для дівчинки
жаданий час Пізнати дивні таємниці світу (Любомир Дмитерко,
Київські кручі, 1962, 86);
// Учні такого підрозділу.
Василь з плачем розказав матері, як увесь клас зоставили
без обіду (Панас Мирний, IV, 1955, 114); Стає вже доброю
традицією, що випускники цілими класами йдуть працювати
на заводи, в колгоспи (Комуніст України, 11, 1962, 30);
// У
спеціальних навчальних закладах — підрозділ, у якому
вивчають певний предмет під керівництвом фахівця.
Клас баяна; Клас живопису.
4. Кімната в школі, гімназії, де здійснюється навчальний процес. Смотритель увійшов у клас, ступив на кислиці, посковзнувся й дав сторчака (Нечуй-Левицький, III, 1956, 317); Школа вже приготувалася до нового навчального року, класи були відремонтовані (Вадим Собко, Стадіон, 1954, 18).
5. з означ. Міра якості, ступінь, рівень чого-небудь.
Рижій сіють насінням першого класу посівного
стандарту, яке за чистотою й схожістю повинно становити не
менше 95% (Олійні та ефіроолійні культури, 1956, 179); Партія
оголосила війну бракоробам, бо нам потрібні машини
високої якості, продукція високого класу (Радянська Україна, 3.VII
1959, 1);
// Ступінь підготовленості; кваліфікація.
Шофер першого класу — і на волах їздить (Василь Кучер,
Трудна любов, 1960, 175); Футболіст високого класу.
♦ Показувати (показати) клас чого — виконувати
що-небудь з великим успіхом, із майстерністю. Коли б
був талант, Снігур давно б уже переобладнав верстати
по-своєму і показав би справжній клас роботи (Павло Автомонов,
Щастя.., 1959, 59).
6. У дореволюційній Росії — певний ступінь чину
в табелі про ранги. Чиновник третього класу;
// Певний
ранг чи розряд деяких цивільних звань у працівників
міністерства закордонних справ, прокуратури СРСР,
юстиції тощо. Радник юстиції першого класу.
7. Дитяча гра, за правилами якої треба, стрибаючи
на одній нозі, пересувати носком камінець з однієї
клітки, накресленої на землі, асфальті тощо, у наступну.
— Татку, я піду у класа пограюся. Трішечки (Павло Автомонов,
Щастя.., 1959, 52);
// Накреслена на землі, асфальті
тощо фігура для такої гри. Дівчина малювала клас на
асфальті.