в означеннях
Тлумачення, значення слова «класичний»:

КЛАСИ́ЧНИЙ, а, е.

1. Стос. до класицизму. Над самою водою неначе стоїть величезний храм класичної архітектури (Нечуй-Левицький, II, 1956, 415); [Монтаньяр (холодно):] Сі декламації, мій пане, зайві, трагедія класична вийшла з моди (Леся Українка, II, 1951, 176); На узгір'ї, серед віковічного лісу, здіймався у височінь білий палац з класичними колонами (Федір Бурлака, О. Вересай, 1959, 88); «Адвокат Мартіан» [драма Лесі Українки] міг би служити зразком послідовного дотримання суворих класичних канонів єдності дії, місця і часу (Вітчизна, 2, 1961, 152).

2. Створений класиком (у 1 знач.), класиками; виняткового значення, зразковий. Вона змушувала його цілими вечорами слухати музику, переважно класичну — Баха, Гайдна, Бетховена (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 407); Книга Леніна «Дитяча хвороба «лівизни» в комунізмі» є класичним твором у питаннях стратегії і тактики ленінізму (Ленін, Коротка біографія, 1955, 231); Протягом багатьох років дослідник працює над вивченням української класичної прози — творчості Нечуя-Левицького, Панаса Мирного (Радянське літературознавство, 18, 1955, 23);
//  Характерний, типовий для кого-, чого-небудь. Вона змовкла, очевидно, ще раз уявивши той класичний образ узбека (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 94);
//  розм. Найкращий у своєму роді; чудовий. Завтра ще на «Вільгельма Телля» підемо у самий класичний віденський театр (Леся Українка, V, 1956, 41); — Через отаку канаву плигонув! Класичний стрибок! (Олесь Донченко, V, 1957, 473); — Сьогодні ж у нас вальпургієва ніч! «Хазяїн» каже, класична ніч (Олесь Гончар, III, 1959, 263).

3. Стос. до світу стародавніх греків і римлян; античний. Богині класичного світу чогось проти його волі сновигали у його голові одна за другою (Нечуй-Левицький, III, 1956, 18);
//  Пов'язаний із вивченням старогрецької й латинської мов та античної літератури. Слухав [Іван] лекції з класичної філології у професора Венцлевського (Петро Колесник, Терен.., 1959, 155).
 Класична гімназія — у дореволюційній Росії — середня школа, де обов'язково вивчались старогрецька й латинська мови та антична література; Класична освіта — освіта, заснована на вивченні старогрецької й латинської мов та античної літератури; Класичні мови — старогрецька й латинська мови.

4. Схожий красою до статуї стародавніх греків і римлян; правильний (про риси обличчя, будову тіла тощо). Уся її класичної краси голова була оповита волоссям (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 323); Вона не мала ні класичного профілю, ні правильного овалу обличчя, ні гордо посадженої голови (Петро Панч, В дорозі, 1959, 205).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 175.

Коментарі (0)