в означеннях
Тлумачення, значення слова «класик»:

КЛА́СИК, а, чол.

1. Видатний, загальновизнаний письменник, діяч науки чи мистецтва, творчість якого є взірцем у даній галузі. З шостого класу Франко починає збирати свою бібліотеку — і за три роки заповняє велику шафу європейськими класиками (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 28); Класики української літератури продовжували велику традицію Шевченка (Олександр Корнійчук, Разом із життям, 1950, 36).
 Класики марксизму-ленінізму — теоретики й вожді комуністичного руху: Маркс, Енгельс, Ленін. Класики марксизму-ленінізму на основі досягнень науки створили вчення про пізнаванність світу (Деякі питання поетичної майстерності, 1956, 9).

2. Послідовник, представник класицизму. Хай буду класик, а не футурист, Співець рибалок, меду й Навзікаї, Але в житті і я свій, може, хист (Коли він є) не по вітру розмаю... (Максим Рильський, II, 1946, 9).

3. Фахівець із старогрецької й латинської мов та античної літератури. Він викликав Іова Борецького, вченого класика, земляка й приятеля Сагайдачного, що довгий час стояв на чолі львівської школи (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 307);
//  розм. У дореволюційній Росії — учень класичної гімназії; той, хто закінчив класичну гімназію.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 174.

Коментарі (0)