в означеннях
Тлумачення, значення слова «клекіт»:

КЛЕ́КІТ, коту, чол. Дія за значенням клекотіти та звуки, утворювані цією дією. Орли-чорнокрильці літають, Клекотом звіра на кістки скликають (Панас Мирний, V, 1955, 264); Над головами летів якийсь птах з шумом, з клекотом (Андрій Головко, I, 1957, 270); Журавлиний линув клекіт (Терень Масенко, Сорок... 1957, 22); Хоч і як недалеко було від нас до нього, але за ревом та клекотом води ми не могли розібрати ані одного слова (Іван Франко, IV, 1950, 280); Задавлений плач, глухий болізний [болісний] клекіт у грудях вирвались з одкритих, смагою спалених уст (Панас Мирний, I, 1954, 360); На захід летіли мотори, і в небі стояв кулеметний клекіт (Петро Панч, В дорозі, 1959, 38); Вдалині лунав клекіт баталії між сухопутними арміями (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 9); Вони [молодиці] разом верещали, ґвалтували, лаялись. Клекіт у хаті був такий, що не можна було нічого розібрати (Нечуй-Левицький, II, 1956, 363).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 179.

Коментарі (0)