КЛІТИ́НКА, и, жін. Зменш.-пестл. до клітина. О земле моя, мій ти світе, тобою душа вся сія! З тобою згадками я злитий, як кожна клітинка моя (Володимир Сосюра, Солов. далі, 1957, 161); Марко розірвав конверт і витяг з нього аркуш паперу в клітинку (Іван Микитенко, II, 1957, 488).