в означеннях
Тлумачення, значення слова «клямра»:

КЛЯ́МРА, рідко КЛЯМБРА, и, жін.

1. Металева пластинка для скріплювання чогось, для оздоби тощо. За широким, бляхованим золотом чересом зі срібними клямрами стирчали пістолі й чудової роботи ніж (Володимир Гжицький, Опришки, 1962, 49); Підійшов капітан до важких дверей, окутих мідними клямрами (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 7).

2. розм. Те саме, що скоба 2; скріпа. Перш треба у клямбри взяти, а потім уже шпуги заганяти (Словник Грінченка);  * У порівняннях. Лучить [рослинність] руїни, неначе клямрою, зі щербин звисає зеленими гірляндами (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 302).

3. діал. Пряжка, застібка. Ті шлейки, нові, блакитні, зі срібними клямрами, притягували до себе заздрісні погляди парубоцтва (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 233).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 194.

Коментарі (0)