КЛЮЧКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., мисл. Тікаючи, навмисне кидатися в різні сторони, щоб заплутати сліди (про зайця, лисицю й т. ін.).
КЛЮЧКУВА́ТИ, ую, уєш, недок., мисл. Тікаючи, навмисне кидатися в різні сторони, щоб заплутати сліди (про зайця, лисицю й т. ін.).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 194.