в означеннях
Тлумачення, значення слова «ключик»:

КЛЮ́ЧИК, а, чол. Зменш.-пестл. до ключ 1 1—3. — А це на тобі золотого ключика од палати (Нечуй-Левицький, III, 1956, 301); Крайнєє з невеликим ключиком у руках працював біля літака (Вадим Собко, Зор. крила, 1950, 128); Гостру розмову запили чаркою, запили і другою, і знову ж треба обережно підбирати ключика до чужої душі, щоб тихцем відчинити її (Михайло Стельмах, I, 1962, 299).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 193.

Коментарі (0)