КЛЮЧИ́ТИСЯ, иться, недок., діал. Проростати, пускати паростки. * Образно. Як пшеничне зерно, що лягло в зорану цілину, вона [любов] швидко ключилась (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 96).
КЛЮЧИ́ТИСЯ, иться, недок., діал. Проростати, пускати паростки. * Образно. Як пшеничне зерно, що лягло в зорану цілину, вона [любов] швидко ключилась (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 96).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 193.