в означеннях
Тлумачення, значення слова «клопіткий»:

КЛОПІТКИ́Й, а, е.

1. Те саме, що клопітливий. Над усе любив Іван гори, ліси, зелені луки, ..де в густих травах стрибали коники, метушилась клопітка посмітюха (Петро Колесник, Терен.., 1959, 9); Жителі напівспаленого села.. з'явилися до штабу зі своїми клопіткими справами (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 137); З клопітким, хоч і незначним завданням мене направили у віддалений район області... (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 230); Штаб жив своїм клопітким бойовим життям (Яків Баш, На.. дорозі, 1967, 238); Настигла осінь клопітка.

2. Який вимагає багато уваги, зусиль, терпіння; марудний (у 1 знач.). Видно, всі поспішали, забігаючи на якусь коротку мить, та й знову бігли до своєї клопіткої роботи (Василь Кучер, Голод, 1961, 99); Клопітке господарство.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 188.

Коментарі (0)