в означеннях
Тлумачення, значення слова «клопітний»:

КЛОПІТНИ́Й, а, е.

1. Те саме, що клопітливий. Іван клопітний чоловік (Словник Грінченка); Деякі гості опинилися формально в клопітнім стані супроти цього проекту (Іван Франко, VI, 1951, 213); Кожного разу, коли він повертався після клопітного дня додому, коли надходила ніч, самотність гнітила його (Іван Цюпа, Вічний вогонь. 1960, 80);
//  Який тривожить, хвилює. Кілька ночей йому губився сон від клопітних думок (Іван Ле, Мої листи, 1945, 160);
//  Спричинений турботою. Над його довгим тонким носом залягли клопітні зморшки (Спиридон Добровольський, Олов'яні солдатики, 1961, 114).

2. Який вимагає багато уваги, часу, зусиль, терпіння. — Клопітна тільки служба. Інколи і на місці не посидиш, ганяють тебе, як солоного зайця (Панас Мирний, III, 1954, 271); [Суслаєв:] Любов... любов... Я не думав, що це така клопітна річ. То в театр, то за місто, то на човні кататись. А коли ж працювати? (Іван Кочерга, II, 1956, 226).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 188.

Коментарі (0)