в означеннях
Тлумачення, значення слова «клоун»:

КЛО́УН, а, чол.

1. Цирковий артист-комік. На арену вискочили два рудих клоуни (Олесь Донченко, Дочка, 1950, 177);
//  Блазень (у 1 знач.). Із іншими добутками візантійської цивілізації князі руські спроваджували з Візантії на Русь також забавників та потішників-музикантів, клоунів (Іван Франко, XVI, 1955, 210).

2. перен. Про людину, що вдає з себе блазня (у 3 знач.) або своєю поведінкою схожа на блазня. Ти клоун, ти вічний кривляка (Павло Тичина, II, 1947, 155); Удаваний жах, що відобразив «отець» на своєму обличчі, потім театральний жест руки, якою заслонив очі, додали Нелі відваги. — Комедіант, — подумала, — клоун. Я його не боюсь (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 431).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 189.

Коментарі (0)