в означеннях
Тлумачення, значення слова «клуб»:

КЛУБ 1, у, чол.

1. Громадська організація, що об'єднує людей певного кола, професії для спільного відпочинку, розваг, занять спортом і т. ін. [Милєвський:] Та дещо єсть: нове товариство заснувалось, клуб велосипедистів (Леся Українка, II, 1951, 73); Клуб цікавих зустрічей; Шаховий клуб.

2. У СРСР — культурно-освітня організація при підприємстві або установі, завданням якої є політична й виробнича освіта трудящих, підвищення їх культурного рівня та організація відпочинку. Всемірно розвиваючи в клубах поглиблені форми пропаганди і самоосвіти, необхідно в той же час пам'ятати, що клуб повинен задовольнити потреби в розумному відпочинку і розвазі (КПУ в резолюціях і рішеннях.., 1958, 292); Нам би хотілося, щоб у кожному селі, при кожнім клубі та був би хороший драматичний гурток (Остап Вишня, I, 1956, 239).

3. Будинок, приміщення таких організацій. Навлусь уночі ніколи не спав: проводив ночі то в клубі, то в ресторанах (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 227); У клубі вечір і огні гірляндами — зелено (Володимир Сосюра, I, 1957, 335); Багатолюдні банкети.. нерідко влаштовуються в громадських приміщеннях: клубах, кімнатах відпочинку (Народна творчість та етнографія, 3, 1957, 108).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 190.

Коментарі (0)

КЛУБ 2, а, чол. Те саме, що клубок 2. Дрезина несамовито загаркотіла й понеслась, завихривши клуби пилюги позад себе (Іван Ле, Міжгір'я, 1953, 282); Побачила [Оксана] відьму, що клубом котилася (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 439).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 190.

Коментарі (0)

КЛУБ 3, а, чол. Те саме, що стегно. — Я без перини зроду-віку не засну й до світа: все мені щось муляє та й муляє то в клуби, то в литки (Нечуй-Левицький, I, 1956, 575); Вона, вирядившись у сіре широке плаття, невідступно ходила за учнями, поважно перевалювала крутими клубами (Юрій Збанацький, Малин. дзвін, 1958, 197);
//  Верхня частина ноги, таза (у тварини). В коней було знати ребра й гострі клуби (Василь Кучер, Прощай... 1957, 174).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 190.

Коментарі (0)