КЛУБКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на клубок, на клубки (у 1 знач.). Але ніде нікого й нічого. Нагріта млосна тиша, мерехтливе повітря, таємнича клубкувата зелень безкраїх виноградників (Олесь Гончар, I, 1954, 465).
КЛУБКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на клубок, на клубки (у 1 знач.). Але ніде нікого й нічого. Нагріта млосна тиша, мерехтливе повітря, таємнича клубкувата зелень безкраїх виноградників (Олесь Гончар, I, 1954, 465).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 190.