КЛУ́БНИЙ, а, е. Прикм. до клуб 1. У залі грав
клубний духовий оркестр (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 199);
// Признач. для клубу. Багато клубних будинків буде
споруджено за рахунок місцевих фінансових джерел і
коштів колгоспів (Наука і життя, 12, 1957, 6);
// Який
відбувається в клубі. Як сон, пригадую я клубні вечори
(Максим Рильський, II, 1946, 182).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 190.