КЛУБО́ЧОК, чка, чол.
1. Зменш.-пестл. до клубок.
Дитині хотілось би побавитися з котом, що он під
постіллю муркає та так гарно простягає лапку до
клубочка з ниткою (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 439); Потова
залоза являє собою клубочок, закладений у нижній частині
дерми або в підшкірній клітковині (Як запобігти заразним хворобам шкіри, 1947, 12); Рілля зверху вже підсихає, легкий
клубочок пилюки схоплюється за Вутаньчиною скоропашкою
(Олесь Гончар, II, 1959, 221); Згори клубочком скотився
чоловік (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 315); * Образно. Я слухаю її
оповідання, А вже мені все дужче, все ясніше Вчувається
бабусин давній голос, Що на клубочок пам'яті моєї,
Дитячої, зимовими ночами Намотував химерні
небилиці... (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 102); * У порівняннях.
Іде мати на город або до сусіди, — і Оксана за нею, як
клубочок, котиться (Марко Вовчок, I, 1955, 85).
♦ Згортатися (згорнутися, скручуватися,
скрутитися і т. ін.) в клубочок (клубочком) — те саме, що
Звиватися (звитися, скручуватися, скрутитися і т. ін.)
в клубок (клубком) (див. клубок). Хлопчик дійшов до
фронту. Все тяжче ставало йти.. Він копав картоплю
на залишених городах, ..спав, скрутившися клубочком
(Юрій Яновський, II, 1954, 12); Наша кішка в ліжко скік! До
Мариночки під бік, вмить згорнулася в клубочок і
тихесенько вуркоче (Наталя Забіла, Веселим малюкам, 1959, 18);
Ниточка доводить (доведе і т. ін.) до клубочка; По
ниточці йти (дійти і т. ін.) до клубочка — те саме, що
Нитка доводить (доведе і т. ін.) до клубка (див. клубок).
Тут усе явиться, усе відкриється, по ниточці, як
там кажуть, дійде і до клубочка (Квітка-Основ'яненко, II, 1956,
395).
2. Поєднання окремих насінин в одне ціле, що має кулясту форму. Звичайне бурякове насіння — це клубочки, в яких міститься по 2—3 і більше насінини (Колгоспник України, 3, 1953, 16).