в означеннях
Тлумачення, значення слова «клунок»:

КЛУ́НОК, нка, чол.

1. Наповнена чим-небудь дорожня торба або мішок, пристосовані для носіння їх за плечима. Возьми на плечі з хлібом клунок; Нехай йому лихий прасунок. Як голодом нам помирать (Іван Котляревський, I, 1952, 125); Заробітчани ввійшли в шинок, поскидали з плечей клунки, посідали вряд на лаві (Панас Мирний, I, 1949, 228); В коридор.. вагона зайшов юнак із клунком і великим чемоданом (Петро Панч, В дорозі, 1959, 176).

2. Зав'язана кінцями хустка, шматок тканини тощо з укладеними в ній речами, пожитками й т. ін.; вузол. Любка принесла дідові харч в клунку (Нечуй-Левицький, II, 1956, 112); В руках у старої клунок, загорнутий у червону хустину (Олексій Полторацький, Дит. Гоголя, 1954, 112); За прилавком [на базарі], обклавшись клунками і мішками, сидів Василь Лигун (Михайло Чабанівський, Тече вода.., 1961, 55).

3. розм. Півмішка чого-небудь як міра. Засвітила я світло, дивлюсь, а він приніс п'ять шматків сала ще й клунок пшениці (Нечуй-Левицький, III, 1956, 282); Август присвічує лойовою свічкою своєму батькові.., а той тягне в хату клунок вовни (Леся Українка, IV, 1954, 215).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 192.

Коментарі (0)