в означеннях
Тлумачення, значення слова «князьок»:

КНЯЗЬО́К, зька, чол.

1. іст. Зменш.-пестл. до князь 1. Смутна Амата пір'я драла, Слізки ронила і вздихала [зітхала], Що Турн-князьок не буде зять (Іван Котляревський, I, 1952, 177).

2. Голова невеликого племені, народу, що має незначне володіння. В більшості випадків араби зберігали за місцевими князьками їхні землі й владу, але перетворювали їх у своїх данників (Історія СРСР, I, 1956, 27);  * У порівняннях. В селі немає більше «панів», крім Василя Йвановича, і він почуває себе тут маленьким князьком (Степан Васильченко, I, 1959, 66).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 199.

Коментарі (0)