в означеннях
Тлумачення, значення слова «книга»:

КНИ́ГА, и, жін.

1. Велика обсягом або важлива за змістом книжка (у 1 знач.). Книги — морська глибина: Хто в них пірне аж до дна, Той, хоч і труду мав досить, Дивнії перли виносить (Іван Франко, XI, 1952, 75); Джонатан мовчки розкриває велику книгу, що лежить на столі (Леся Українка, III, 1952, 45); В 1574 р. у друкарні Федорова вийшов «Апостол» — перша друкована книга на Україні (Історія УРСР, I, 1953, 172); Церковні книги;  * Образно. Маю звістку, що в 1-й кн. «Современника» появиться моє оповід. «Що записано в книгу життя» (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 405).

2. Зшиті в одну оправу аркуші паперу з якими-небудь записами. То стукав кісточками [Лубенець] на рахівниці, то виписував нові і нові цифри з бухгалтерських книг (Павло Автомонов, В. Кошик, 1954, 37); В книзі вражень танкісти залишили свій короткий запис, який кінчався рядом підписів на півсторінки (Олесь Гончар, III, 1959, 460).
 Домова книга див. домовий; Книга скарг — книжка, куди записують скарги, побажання.

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 196.

Коментарі (0)