КНИ́ЖКА, и, жін.
1. Зброшурована в одне ціле й
оправлена певна кількість (звичайно, понад 5)
друкованих або рукописних аркушів. Минають дні собі поволі,
Петрусь до школи та із школи З книжками ходить та
росте (Тарас Шевченко, II, 1953, 222); Орест мовчить, насупився.
Саня теж мовчить, перегортає якусь книжку (Леся Українка,
II, 1951, 11); В кімнаті всі речі були на виду: в кутку
стояв рояль з нотами на пульті, ..в другому кутку —
етажерка з пожовклими книжками (Петро Панч, В дорозі, 1959,
73);
// Чималий обсягом твір, надрукований окремим
виданням. Сашко збирав дрібні якісь квітки І матері
в дарунок їх приносив, Вона ж йому подарувала
книжку — «Кобзар» Шевченків, що сама в тюрмі Оправила
в обкладинку убогу... (Максим Рильський, III, 1961, 40);
Заходьте коли-небудь! Я привітаю, наче друга. Ах, я давно
Вас ждала, ще як над книжкою поезій сміялася, ридала
(Павло Тичина, I, 1957, 64).
♦ Братися (взятися) за книжку (книжки): а)
починати читати книжку (книжки). Їздив [Дмитро] у
хурманку на цукроварню по жом а чи маляс, столярував,
у вільну ж годину за книжку брався (Михайло Стельмах, II, 1962,
326); б) починати вчитися, готуватися до уроків і т. ін.;
Говорити (розповідати, розказувати, читати і т. ін.)
мов (як і т. ін.) із книжки — говорити, розповідати
до ладу, плинно, не зупиняючись. — А казок яких
він уміє розказувати.. Чи страшної, чи смішної, — як
з книжки читає (Панас Мирний, I, 1954, 275); Над книжкою
(книжками) сидіти — тривалий час читати. У кімнаті
день в день самотою Над книжками сиджу я (Іван Франко, XIII,
1954, 119); Посадити за книжку кого — примусити
когось читати, вчитися.
2. Те саме, що книга 2. Все записував в книжку, щоб
знали, що куди й скільки пішло (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 83).
Записна книжка — те саме, що записник. Я..
додивляюся до капрійської природи й життя і.. в
записній книжці маю вже чимало спостережень (Михайло Коцюбинський,
III, 1956, 359).
3. перев. з означ. Який-небудь документ у вигляді зшитих докупи аркушів з якимось текстом і місцем для офіційних відміток. — А оці, що на книжках лежать? — спитав капітан і почав перегортати всі три ощадні книжки (Василь Кучер, Трудна любов, 1960, 527); В заліковій книжці студентки Турбай вже стоять чотири п'ятірки — вона їх одержала весною (Вадим Собко, Матв. затока, 1962, 52); Трудова книжка; Забірна книжка.
4. Одна з великих частин літературного твору.
Перша книжка роману «Хмельницький»;
// Окремий номер
товстого журналу. Чи читаєте «Житє і слово»? Я дістав
уже 3 книжки; цікаві (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 156).
5. анат. Один із чотирьох відділів шлунка жуйних тварин, слизиста оболонка якого утворює багато складок, що прилягають одна до одної.