в означеннях
Тлумачення, значення слова «коб»:

КОБ, КОБИ, діал.

1. спол. Якби, коли б (див. коли 2 2). Ой коби я зозуленька, щоб я крильця мала, Я ж би тую Україну кругом облітала (Павло Чубинський, V, 1874, 5); Ой, пішла б я на музики, Коб дав батько п'ятака (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 445); — Коб знав, що за гості, знав би, як частувати (Василь Козаченко, Золота грамота, 1939, 78).

2. спол. Аби (у 1 знач.), тільки б. Коби зуби, то хліб буде (Словник Грінченка); За роботою діло не стало, коби здоров'я, о. воно в останні дні взяло та й схибило трохи (Леся Українка, V, 1956, 423).

3. у знач. част. Коли б (див. коли 1 4), хоч би. [Килина:] Коб ярмарок хутчій — куплю начиння (Леся Українка, III, 1952, 234); Коб швидше вже той Новий рік наставав! (Остап Вишня, II, 1956, 37).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 200.

Коментарі (0)