в означеннях
Тлумачення, значення слова «кобильчина»:

КОБИЛЬЧИ́НА, и, жін.

1. Зменш.-пестл. до кобила 1. Аж ось мчить з гори віз. Кобильчина летить галопом (Остап Вишня, II, 1956, 150); Йонька вивів із хлівця кобильчину, що за тиждень від добрих мірок вівса поправилася так, аж на ній лискотіла шерсть і тверде тіло вигравало попід шкірою (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 395).

2. розм. Погана, худа й малосильна кобила (у 1 знач.). Біля воза під вікном сухоребра кобильчина (Андрій Головко, I, 1957, 157).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 201.

Коментарі (0)