в означеннях
Тлумачення, значення слова «кобзар»:

КОБЗА́Р, я, чол. Український народний співець, що супроводить свій спів грою на кобзі. Вітер віє-повіває, По полю гуляє. На могилі кобзар сидить Та на кобзі грає (Тарас Шевченко, I, 1963, 53); Сліпий кобзар під чиїмсь возом обідав з своїм хлопцем, а другий кобзар чутно, як грає і співав про Морозенка (Марко Вовчок, VI, 1956, 231); В XIX ст. виступило чимало талановитих виконавців дум, серед яких найбільш відомим був кобзар Остап Вересай з Полтавщини (Історія української літератури, I, 1954, 87).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 200.

Коментарі (0)