в означеннях
Тлумачення, значення слова «кодекс»:

КО́ДЕКС, у, чол.

1. юр. Сукупність законів у якій-небудь галузі права. Деякі з тих формулювань правного цивільного кодексу викликали гомеричний сміх в аудиторії (Іван Франко, VI, 1951, 268); В основі кримінальних, цивільних, кримінально-процесуальних і цивільних процесуальних кодексів усіх союзних республік лежать єдині й обов'язкові для всіх республік принципи (Радянський суд, 1951, 55).
Карний кодекс — збірник законів кримінального права, що діють на певній території. Згідно з карним кодексом, судовій відповідальності підлягають правопорушники з шістнадцяти, а в ряді особливо небезпечних злочинів — з чотирнадцяти літ (Літературна Україна, 28.I 1969, 4).

2. чого й з означ., перен. Сукупність правил поведінки, звичок, переконань і т. ін. Серед війн і гніту.. виривалися колись-не-колись десятиліття, що село українське жило тихим і своїм життям. Співало свою пісню, культивувало свій звичай, творило свій кодекс (Гнат Хоткевич, I, 1966, 94); Вчинки його цілковито укладалися в кодекс дозволеного (Натан Рибак, Час, 1960, 424); Моральний кодекс — комуністичні заповіді найвищої людяності (Радянська Україна, 15.X 1961, 2).

3. спец. Старовинний рукопис в оправі. Лежать у великому порядку кодекси, таблиці, сувої і зшитки пергаменту і всякі знадоби до писання (Леся Українка, III, 1952, 270).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 207.

Коментарі (0)