в означеннях
Тлумачення, значення слова «кохання»:

КОХА́ННЯ, я, сер.

1. Почуття глибокої сердечної прихильності до особи іншої статі; закохання (у 1 знач.). Кохання обняло її палку душу ніби полум'ям (Нечуй-Левицький, III, 1956, 329); Не кажи, що без кохання Твої літа проминуть, Що дівчачі почування Марно в серденьку заснуть... (Павло Грабовський, I, 1959, 364); І в серці моєму займалося тихе світання, Я знав, що у ньому давно уже зріє кохання (Леонід Первомайський, II, 1958, 53);
//  Особа, що викликає таке почуття; кохана людина. [Василь:] Он-он де те віконечко, .. там моє вірне кохання сидить, мене дожидає (Панас Мирний, V, 1955, 112); Сідлає коня молодий партизан, і дівчина зброю йому подає: — До стрічі нової, кохання моє! (Володимир Сосюра, II, 1958, 39).

2. рідко. Те саме, що любов 2. Ненька з радощів великих, з великого свого кохання аж заплакала, побачивши [сина] (Марко Вовчок, I, 1955, 331); Хо стрівається очима з худою, мізерною людиною і не витримує того погляду, повного віри, повного кохання до своєї країни (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 175).

3. Дія або стан за знач. кохати 1, 3 і кохатися. Зміст його [роману «Трістан та Ізольда»] — фатальне та нещасливе кохання лицаря-васала Трістана і його королеви Ізольди Злотокосої (Леся Українка, I, 1951, 409); Любіть у коханні, в труді, у бою, як пісню, що лине зорею... Всім серцем любіть Україну свою, — і вічні ми будемо з нею! (Володимир Сосюра, II, 1958, 314); Настали роки кохання в полі та в худобі (Панас Мирний, I, 1949, 29); Ростеш ти в коханні у батька дитина (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 234).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, . — Стор. 313.

Коментарі (0)