КОКІ́ЛЬНИЙ, а, е, мет. Прикм. до кокіль;
//
Здійснюваний за допомогою кокілю. Металурги [заводу] все
більше застосовують кисневе дуття при виплавці сталей,
електроплавку, кокільне.. литво (Наука і життя, 2, 1957, 18).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 215.